|
Растить в душе побег уныния — преступление (Омар Хайям)
Поэзия
Все произведения Избранное - Серебро Избранное - ЗолотоК списку произведений
из цикла "Лирика" | Приймаючи за iнших каяття | Надхнення квiтка- диво, iскра дару,
А ти- митець, несамовитий, щiрий,
Талан- багаття, бiль нестерпний жару,
Безмежний вщент, бо вiн немаэ мiри...
Але замало самого надхнення,
Потрiбен хист i праця кожин день,
Життя- не тiльки свято, ще й будення,
Без працi хист- весилля без пiсень!
Коли душа вiдчинена, розкута,
А почуття вирують до зiрок,
Твоï вiрши, малюнки- як отрута,
Як хмиз, що живить вогники думок...
Нехай собi з тендiтного струмочка
Народиться могутнiй водограй!
Дзирчать вipшi, чарiвнi, як дзвiночки,
I почуття летять за небокрай!
Занурь свiй пензель в кольоровi фарби,
Додай рожевого iз присмаком блакитi,
Твiй дiамант, твiй хист- таэмнiсть скарба,
На полотнi- в полон узятi митi!
Не можуть всi за обрiй зазирнути,
Весь щас бiжать, немов це сенс життя,
Митець обабiч, голий та невзутий,
Приймаючи за iнших каяття... | |
Ваши комментарииЧтобы оставить комментарий необходимо авторизоваться |
Тихо, тихо ползи, Улитка, по склону Фудзи, Вверх, до самых высот!
Кобаяси Исса
Авторизация
|
|