Техническая публикация. Просьба по возможности не комментировать. Это мои старенькие стихи 2003 года и нужны для публикации в альманах.
Я вигадаю поцiлунок
Я вигадаю поцілунок
Водночас ніжний і терпкий.
Це буде мій тобі дарунок
У час змарнованих надій.
В цілунку — мед осінніх квіток,
Що принесе і сум, і сміх,
Як дотик бабиного літа,
Як несподіванка і гріх.
"Мій,тільки мій!..", а інше — годі.
Під серцем кішка зашкребе.
Я прожену її, а потім
Я вигадаю і тебе...
Дарунок
Я ніколи тебе у думках не покину.
Обійми мене швидше, бо знову піду.
Пригорни мене, ніби маленьку дитину,
Мов сполохану пташку в казковім саду.
Поцілунок - до болю, до сліз, до нестями,
Наче кинутий камінь в безодню віків...
Це кохання, а, може, це подих весняний
Вересневих замріяних сонячних днів.
Я затримаю руки твої на хвилину -
Ти у відповідь виразно так промовчиш...
Я ніколи тебе у думках не покину,
І на згадку про себе дарую цей вірш.
Я кончился, а ты жива.
И ветер, жалуясь и плача,
Раскачивает лес и дачу.
Не каждую сосну отдельно,
А полностью все дерева
Со всею далью беспредельной,
Как парусников кузова
На глади бухты корабельной.
И это не из удальства
Или из ярости бесцельной,
А чтоб в тоске найти слова
Тебе для песни колыбельной.
1953
При полном или частичном использовании материалов гиперссылка на «Reshetoria.ru» обязательна. По всем возникающим вопросам пишите администратору.
