Техническая публикация. Просьба по возможности не комментировать. Это мои старенькие стихи 2003 года и нужны для публикации в альманах.
Я вигадаю поцiлунок
Я вигадаю поцілунок
Водночас ніжний і терпкий.
Це буде мій тобі дарунок
У час змарнованих надій.
В цілунку — мед осінніх квіток,
Що принесе і сум, і сміх,
Як дотик бабиного літа,
Як несподіванка і гріх.
"Мій,тільки мій!..", а інше — годі.
Під серцем кішка зашкребе.
Я прожену її, а потім
Я вигадаю і тебе...
Дарунок
Я ніколи тебе у думках не покину.
Обійми мене швидше, бо знову піду.
Пригорни мене, ніби маленьку дитину,
Мов сполохану пташку в казковім саду.
Поцілунок - до болю, до сліз, до нестями,
Наче кинутий камінь в безодню віків...
Це кохання, а, може, це подих весняний
Вересневих замріяних сонячних днів.
Я затримаю руки твої на хвилину -
Ти у відповідь виразно так промовчиш...
Я ніколи тебе у думках не покину,
І на згадку про себе дарую цей вірш.
Искусственность дыхания рот в рот,
На выдох-вдох - чтобы трещали рёбра...
Ну, что же ты? Дыши, дыши, сынок!
Ну, что же ты? Дыши, дыши, урод!
Открыл глаза. Ну, здравствуй. Вечер добрый.
Теперь ты жив. Теперь ты одинок.
При полном или частичном использовании материалов гиперссылка на «Reshetoria.ru» обязательна. По всем возникающим вопросам пишите администратору.
