Гуру

tamika25

Гуру

Человек прокалывается на мелочах. А мелочам я верю. (Из фильма)

Тамила Синеева, г. Киев


На главнуюОбратная связьКарта сайта
Сегодня
22 ноября 2024 г.

Ум нередко бывает тупой судия произведений сердца

(Константин Батюшков)

Все произведения автора

Все произведения   Избранное - Серебро   Избранное - Золото   Хоккура

Сортировка по рубрикам: 


К списку произведений автора

Поэзия

Монолог (укр.)

Пусть здесь побудет...

За що нен́Авидиш мене,
За що мене так зневажаєш?
Неначе жах, що не мине -
Мою любов так люто краєш?

Спустошена моя душа -
Мов чаша, випита тобою.
Молю спасіння у вірша,
Що серце сповнює журбою.

Дивлюсь в холодні дзеркала
Твоїх очей таких жорстоких:
Нема любові - купка скла
І майбуття поодиноке...

Яка провина в мене є?
Та, що колись кохала інших?
Що виріс син, дитя моє?
На жаль, не твій - та вже так вийшло...

Що молоді мої літа
Дістались не тобі, мій любий?
Що я сьогодні вже не та,
Не те волосся, очі, губи?..

Та ти не слухаєш цих слів -
І знову скло в очах застиглих.
Любов, розрізана навп́іл,
Неначе пес побитий, скиглить...

Моїх страждань пекучий біль
Тобою до стовпа прикутий.
Чим ненав́идіти так люто -
Благаю, просто не люби!...


Опубликовано:09.04.2015 23:22
Просмотров:2914
Рейтинг:0
Комментариев:1
Добавили в Избранное:0

Ваши комментарии

 11.04.2015 01:46   tamika25  
Ого, аж 43 человека силилось прочитать!)))))
 11.04.2015 06:13   mysha  Я читала) Старая модераторская привычка - читать всё, что открыла)))) Это стих русской женщины. если "русской" ещё можно употреблять в понятии более широком, чем национальность - в понятии литературного характера.

Чтобы оставить комментарий необходимо авторизоваться

Тихо, тихо ползи,
Улитка, по склону Фудзи,
Вверх, до самых высот!
Кобаяси Исса
Поиск по сайту
Объявления
Приветы