Гуру

tamika25

Гуру

Человек прокалывается на мелочах. А мелочам я верю. (Из фильма)

Тамила Синеева, г. Киев


На главнуюОбратная связьКарта сайта
Сегодня
22 ноября 2024 г.

Национальной науки нет, как нет национальной таблицы умножения

(Антон Чехов)

Все произведения автора

Все произведения   Избранное - Серебро   Избранное - Золото   Хоккура

Сортировка по рубрикам: 


К списку произведений автора

Поэзия

Про любов (на укр. языке)

Техническая публикация. Просьба по возможности не комментировать. Это мои старенькие стихи 2003 года и нужны для публикации в альманах.

Я вигадаю поцiлунок

Я вигадаю поцілунок
Водночас ніжний і терпкий.
Це буде мій тобі дарунок
У час змарнованих надій.

В цілунку — мед осінніх квіток,
Що принесе і сум, і сміх,
Як дотик бабиного літа,
Як несподіванка і гріх.

"Мій,тільки мій!..", а інше — годі.
Під серцем кішка зашкребе.
Я прожену її, а потім
Я вигадаю і тебе...


Дарунок

Я ніколи тебе у думках не покину.
Обійми мене швидше, бо знову піду.
Пригорни мене, ніби маленьку дитину,
Мов сполохану пташку в казковім саду.

Поцілунок - до болю, до сліз, до нестями,
Наче кинутий камінь в безодню віків...
Це кохання, а, може, це подих весняний
Вересневих замріяних сонячних днів.

Я затримаю руки твої на хвилину -
Ти у відповідь виразно так промовчиш...
Я ніколи тебе у думках не покину,
І на згадку про себе дарую цей вірш.


Опубликовано:26.01.2015 16:26
Создано:2003
Просмотров:3827
Рейтинг..:30     Посмотреть
Комментариев:1
Добавили в Избранное:1
26.01.2015  pesnya

Ваши комментарии

 26.01.2015 20:16   pesnya  
чого це не коментувати? а якщо мені сподобалось? ти тут нагадуєш мені Ліну Василівну Костенко.
 27.01.2015 01:16   tamika25  Ого, это ответственно. Спасибо, Танюш)

Чтобы оставить комментарий необходимо авторизоваться

Тихо, тихо ползи,
Улитка, по склону Фудзи,
Вверх, до самых высот!
Кобаяси Исса
Поиск по сайту
Объявления
Приветы